Всі постійно сперечаються про те, як потрібно виховувати дітей. Є різні підходи, хтось ЗА фізичне покарання, хтось ПРОТИ. Одні все дозволяють дітям, інші – тримають «у їжакових рукавицях». Деякі постійно заглиблюються у всілякі педагогічні теорії, інші ж пускають все на самоплив.

Здавалося б, що найкраще звернутися за професійною допомогою в цьому питанні. Але і тут все не так просто: педагоги та психологи пропонують різні методики, з кожним роком їх стає все більше і більше. І кожен впевнений в правильності саме їхніх методів. Що ж робити батькам? Куди бігти? І чи треба? Як виховувати дітей?

Я пропоную скористатися безпрограшним варіантом виховання – виховання любов’ю. Це не найпростіший і швидкодійний метод, але перевірений мудрістю найбільшої книги людства – Біблії. До речі, мудрість Біблії відмінно узгоджується з наукою психологією.

Всі хочуть «чарівну таблетку», щоб дитина стала ідеальною. Такого не буває, а якщо і буває, то наслідки можуть бути дуже сумні.

Досконалих людей і досконалих дітей не існує. І нам не потрібно бути ідеалами, але – бути справжніми та щирими.

Потрібно вчитися і працювати над собою в першу чергу, піклується про себе (щоб було що віддавати дітям), перепросити один в одного і просто бути щасливими. Показувати нашим дітям реальне життя. Показувати, що ми люди, які помиляються, і навіть падають, але ми завжди можемо встати та почати заново.

Читайте також: Як виховати дітей щасливими в сучасних умовах: поради експерта

Діти виховуються нашим повсякденним життям і любов’ю.

А любов, як сказано в Біблії: «довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає свого, не рветься до гніву, не думає лихого, усе зносить, вірить у все, сподівається, усе терпить. Ніколи любов не перестає … »

Тому, ми можемо перевірити свою любов до дітей по кожному пункту:

  • Любов довготерпить (Терпляче я пояснював як потрібно себе поводити?)
  • Милосердствує (Проявляв я милосердя в цій ситуації?)
  • Не заздрить (Не змушую я дитини робити певні речі через заздрість? Може у друзів діти вміють робити щось особливе, а моя дитина ні.)
  • Любов не величається (Чи не роблю я щось з дитиною, щоб підняти свою значущість перед іншими людьми? І для того, щоб через дитину реалізувати те, що самому не вдалося у своєму житті всупереч її бажанням?)
  • Не надимається (Не караю я свою дитину тільки з тієї причини, що вона принизила мене в очах інших?)
  • Не поводиться нечемно (Не поводжуся я грубо зі своєю дитиною? Не гноблю я її?)
  • Не шукає свого (Шукаю я комфорту для себе і шлях найменшого опору або дію в інтересах дитини?)
  • Не рветься до гніву (Не спілкуюся я з дитиною в роздратуванні? Чи не дратує мене моя дитина?)
  • Не думає лихого (Не караю я дитини зі злості?)
  • Все покриває (Чи можу я покрити любов’ю цей проступок, приховати його?)
  • Вірить (Чи довіряю я своїй дитині? Чи вірю я в неї?)
  • Сподівається (Сподіваюся я на краще в дитині або зневірилася, втратила надію? Чи вселяю я в дитину надію на краще?)
  • Усе терпить (можу перенести цю витівку або тривалу вікову кризу дитини?)
  • Любов ніколи не перестає (Чи є кордони у нашій любові?)

Моя дитина
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів