Таких матусь бачив, напевно, кожен. Кожному зустрічалася така собі тітка з маленьким хлопчиком, готова накрити нещасну дитини ковпаком. Чому нещасну? Та тому, що майбутньому хлопчика не позаздриш.
Те, що «мамин синочок» виростає абсолютно непристосованим до життя, це ще тільки пів біди. Оскільки є й інша сторона медалі.
Такі матусі намагаються (підсвідомо, звичайно) перетворити своє чадо в чоловіка. Так-так, не треба закочувати в жаху очі! Йдеться виключно про психологічну сторону питання. І зустрічається це явище не так рідко, як може здатися.
Отже, як ми вже з’ясували, все починається з надмірної опіки. «Я ж мати!» – ось головне виправдання, яке знаходить для себе така матуся. Мовляв, вона така турботлива мати, а її син — такий скарб, що їй в цьому житті не треба нічого, крім можливості «служити своїй дитині».
Насправді ж все зовсім не так. Просто у жінки — проблеми з чоловіками. Можливо, вона ніколи не користувалася успіхом у сильної статі. Можливо, свого часу вона пережила щось на кшталт кохання без взаємності. Загалом, щось в цьому роді, але певний комплекс тут, швидше за все, присутній. До речі, зверніть увагу: такі жінки найчастіше ростять синів поодинці.
Хай там як, але така мати, як ми вже говорили, дуже опікується сином, поки він маленький, і вимагає від нього постійної уваги, коли син стає дорослим. Аргумент у неї при цьому той же, що і багато років тому: «Я ж мати!». А раз мати, то ти, синочок, будь добрий поводитись так, щоб мені було добре. Це означає: ніяких жінок, ніяких справ, ніяких друзів і т.д. Тільки мама.
Мамі — вільний час, мамі — зароблені гроші, мамі — турбота та увага. І спробуйте таку маму не послухатися — у неї тут же підвищиться тиск, вона стане хапатися за серце і ляже вмирати. Син же відчуває найсильніші докори сумління: як він міг так засмутити маму? І він сяде біля ліжка «болящої», наплювавши на всі свої плани та справи. Мамі тільки цього і треба. Вона буде всіляко давати «хлопчикові» зрозуміти, що в цілому світі ніхто, крім мами не гідний його любові та турботи, що всі жінки тільки й думають про те, як би забрати «хлопчика» у хворої старої мами, щоб потім користуватися його, «хлопчика», увагою і грошима. Загалом, всі вони — підступні, жадібні, брехливі, і від них слід триматися подалі.
Так буде тривати нескінченно. Якщо, звичайно, син не зможе вирватися материнських обіймів, які його душать. Втім, навіть якщо йому це вдасться, то йому теж гарантовано певно комплексів.
Наприклад: чоловікові, якого виростила така матуся, буде подобатися певний дамський тип. Абсолютно вірно — вони повинні бути схожі на маму. Тобто, бути владними, строгими й, до того ж, постійно опікуються. Проте, навіть з таким, здавалося б, «ідеалом» він не зможе побудувати відносин. Оскільки елементарно боїться розвитку подій. «Я, здається, закохався! Господи, що скаже мама?»
Оскільки втекти від мами до іншої жінки у нього навряд чи вийде, він «побіжить» ще куди-небудь. Наприклад, стане шукати віддушину в роботі. Це в кращому випадку. У гіршому — знайде втіху в алкоголі або наркотиках.
Зрештою, з нього вийде той самий переконаний холостяк, який до останніх маминих хвилин буде жити з нею і тільки з нею. Ну, а після маминої смерті — на самоті.
Втім, можливий і інший варіант. Рідко, але такі «синочки» все-таки заводять сім’ю. Правда, їх дружинам можна тільки поспівчувати. Тому, що чоловік спробує взяти на себе роль своєї матусі. І перетвориться в сімейного тирана, прагнучи тотально контролювати дружину і дітей. Чи треба говорити, що такі сім’ї приречені? Ось і виходить, що, так чи інакше, чоловік буде проводити дні на самоті. Хоча, можливий ще жахливіший варіант розвитку подій. Син елементарно не витримає. У якийсь момент він зрозуміє все, що відбувається й усвідомлює масштаб материнського егоїзму. Але він вже настільки поринув у мамині переживання, що просто не в змозі зробити щось їй наперекір. Він свідомо залишається поруч з матір’ю, і незабаром … вмирає. Як правило, від інфаркту або онкології.
Ну, а «любляча» матуся … Що ж! Їй не залишається нічого, крім, як розповідати всім, якого чудового сина вона виростила і демонстративно носити квіти на його могилу. До речі, прожити після його смерті вона потім зможе ще дуже довго. Ось так.
