Як окреслити дитині межі дозволеного і при цьому не зламати її особистість?

Що робити, якщо дитина не слухається і як зрозуміти особливості поведінки дитини? Які особливості у вихованні та навчанні дітей якимось елементарним складовим поведінки? Давайте разом розберемося!

Ми вчимо дітей ходити та говорити, щоб сказати: «Сядь і замовкни!» (Народний гумор)

Іноді я читаю лекції няням. І одного разу на лекції кажу: «У маленьких дітей наочно-дієве мислення, тобто вони думають руками, у них сильно розвинені бажання і слабо розвинена воля. Їх не можна спокушати. Тому все, що їм не можна чіпати, краще заховати, якщо це можливо. Так конфліктів і істерик буде менше, а дитина слухнянішою. Відносини з нею — кращими».

Дитина не слухається — що робити?

«Ну так, каже одна няня, якби це ще батьки розуміли. Я в одній сім’ї працювала, так там матуся ставила шоколадні цукерки на нижню полицю і говорила мені, що нехай стоять, повинна ж дитина «не можна» розуміти! А дитині два роки було!». «Якщо вона зараз «не можна» не розуміє, як вона в 13 років зрозуміє?» – міркують такі батьки. За цим міркуванням стоїть страх не впоратися зі своєю батьківською роллю, втратити владу. Саме це вони й отримають, якщо вже сьогодні будуть діяти, підкоряючись цьому страху.

«Фраза батьків «Стій спокійно» перекладається для несвідомої дитини: «Щоб ти здох!», тому, що тільки в цьому стані дитина може стояти або точніше лежати спокійно». (Чорний гумор психологів)

Слово «не можна» — батіг і нашийник і психотравма для дитини. Чим рідше воно звучить, тим здоровіше психіка дитяти й тим легше з ним домовитися про те, що дійсно «не можна». Ось ще одна картинка, щоб зрозуміти, що робити якщо дитина не слухається. Мама на тренінгу по вихованню каже: «Вона весь час бере мою дорогу косметику! Уявляєте!», «А де лежить ваша косметика?» – питаю я. «Так в коридорі на поличці!», «…? Приберіть! Через вік ваша дитина не зможе впоратися з цією спокусою!». Минає тиждень, нова зустріч і мама знову: «Уявляєте, вона знову бере мою косметику!». «А де вона лежить?», «Так, там же, на поличці!» – невинно вигукує мама. Тоді я запитую у неї: «Навіщо вам треба, щоб дитина брала вашу косметику?». «Мені? …Мені це не треба!». «Хто приходить вам допомагати, коли ви лаєте дочку за косметику?». «Так всі збігаються. І тато, і мама, і навіть чоловік від комп’ютера відривається. В неї істерика, коли я у неї косметику вириваю!». Так ось навіщо мамі скандал! Він допомагає залучити до її труднощів увагу чоловіка! Їй треба, щоб він оцінив її працю по вихованню цієї нестерпної дитини! Тільки до чого тут слово «не можна»?

Чого «не можна» батькам і що робити, якщо дитина не слухається:

Не можна мати багато «не можна». Напишіть список ваших «не можна», подумайте над кожним з них. «Що трапиться, якщо я це дозволю?» і викресліть все, що можна викреслити. Залиште тільки ті «не можна», які стосуються здоров’я і поваги до інших людей. Щоб «не можна» стало менше, сховайте все, що не можна дитині, заклейте всі ящики з документами, приберіть стільникові в недоступне місце й інше.

Не можна жонглювати «не можна». Тобто «Не можна», які ви залишили, приготуйтеся захищати до останнього, як рубежі Батьківщини від ворога-загарбника. Їх не можна змінювати в залежності від вашого настрою або обставин. Спробуйте домовитися з іншими родичами, нянею та іншими дорослими про те, щоб не можна було у всіх однаковими. Інакше дитина живе на мінному полі.

Не можна багато разів повторювати «не можна». Воно знецінюється. Якщо ви сказали не можна, то підійдіть і допоможіть дитині виконати. Її сльози й істерики не повинні бути приводом для вашої капітуляції. Плач дитини — привід для розуміння і співчуття, але не для вирішення робити те, що небезпечно і шкідливо. Можна пообіцяти щось ще цікавіше для дитини. Якщо заборонити щось не вдається, то дозвольте у вашій присутності. Наприклад, малюк, що спритно навчився заплигувати на вікно, не чує вашого «не можна», скажіть можна, але зі мною. Понад три дні у вікна він навіть з вами не просидить. Набридне.

Не можна робити з «не можна» заборонений плід. «Ти цю цукерку з’їси тільки після борщику!» – висновок дитини: «Борщик — покарання, цукерка — нагорода».

Чого дійсно треба боятися — це зламати дитину або привчити її до постійної боротьби з вами та будь-якими авторитетами.

Якщо зламаєте — то потім не чекайте успіхів у навчанні, бізнесі або особистому житті. Для всіх зручним зробите, як троянду без шипів залишите. Їжачку колючки повисмикували. Епіляцію, так сказати, справили.

А якщо в боротьбі виростите, то буде все вам на зло робити — пити, курити, наркотики, раннє статеве життя, небажання вчитися. Вибирайте.

Читайте також: Заборонені фрази, які не слід говорити дітям. Ці фрази крадуть у ваших дітей щастя

Якщо ви начиталися книжок, прочитали мою статтю, все робите, але нічого не виходить, то сядьте і напишіть п’ять ваших вигод від поганої поведінки дитини. Навіщо вам самому це треба? Я маю на увазі таємні несвідомі вигоди. А якщо самі не знайшли, то зверніться до психолога.

Ось приклад таємниці вигоди: «Не бий бабусю!» — кричить мама, а очі її світяться від прихованого торжества, тому, що свекруха її саму дратує сильно, але ніби не чемно сказати про це. Як ви думаєте, на слова чи на блиск маминих очей зреагує дитина?

Я бажаю вам виростити успішну впевнену в собі людину, а не їжачка після епіляції! Успіхів!

Автор Світлана Ященко

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Моя Дитина
Як окреслити дитині межі дозволеного і при цьому не зламати її особистість?