У стосунках з дитиною, особливо з малим школярем, важлива не тільки послідовність у вказівках і заборонах, але потрібна гнучкість. Психологи вважають — порушення правил і дитячі протести вимагають не покарання, а допомоги та співпраці.
Життя поруч з дитиною може бути непростим, причому проблеми з поведінкою, як правило, проявляються комплексно — б’ється в школі, не хоче прибирати в кімнаті, грубить батькам, б’ється з молодшою сестрою. Перераховувати можна довго, особливо, якщо ви виховуєте маленького школяра. Застарілі підходи до виховання «складних» дітей, особливо в школах, ґрунтувалися на теорії у філософії Б. Ф. Скіннера, який наполягав, що вчинки визначаються наслідками, які за ними наступають, а тому погана поведінка має бути покарана. Якщо коротко — у дітей потрібно виробляти умовний рефлекс, як у собак Павлова. Однак час і дослідження психологів показали — такий метод не тільки не ефективний, але часто посилює протестну поведінку.
Американський психолог Росс Грін досконально вивчив питання поведінки «важких» дітей, і прийшов до висновку — в більшості випадків вони не просто не хочуть поводитися правильно, але скоріше — не можуть. А значить, завдання дорослого допомогти дитині впоратися з собою, а не карати її за будь-якого приводу. Росс Грін вважав, що неможливо справитися з усіма проблемами швидко та одночасно, в допомогу батькам він написав книгу: «Вибухова дитина. Новий підхід до виховання і розуміння легкої подразливості хронічно незговірливих дітей» і сформулював підхід, який можна назвати «метод трьох кошиків». Заповнювати кошики краще разом з дитиною.
У цей кошик ми складаємо ті вчинки та ситуації, для яких заборона категорична та обговоренню не підлягає. Якщо сказано «ні» один раз, то компромісів і варіантів бути не може. Такі категоричні заборони стосуються небезпечних для життя або здоров’я дитини ситуацій, наприклад — переходити дорогу на червоне світло не можна ні за яких обставин. Йти куди б то не було з незнайомою людиною також не можна, і це без варіантів і не обговорюється. Не можна бити слабкого, ображати тварин, гратися із сірниками й т.п.
Сюди потрапляють проблеми, які можна обговорювати та можливі варіанти, але тільки при обопільній згоді. Наприклад, пропускати школу, звичайно, не можна — але якщо ви відчуває, що дитина реально втомилася, у неї в класі проблеми, потрібно пауза, чому б не дозволити залишитися вдома на день? Чистити зуби перед сном необхідно і дуже важливо, але якщо дитина втомилася або просто протестує проти рутини, один раз можна і пропустити цю важливу процедуру.
Читайте також: 7 ситуацій, при яких батьки заохочують погану поведінку дітей
Ця кошик — для батьків. Сюди варто скласти другорядні проблеми, вирішення яких можна відкласти. Для прикладу — якщо дитина відмовляється вчитися, б’ється в школі або ображає маленького брата, то проблему неприбраної кімнати можна вирішити пізніше, коли впораєтеся з більш серйозною.
Ця теорія має і свої недоліки, але спробувати такий метод однозначно варто — як мінімум, так можна впорядкувати власні думки та знизити тривожність через безліч складнощів. Ну і, звичайно, не кричати на дитину з будь-якого приводу.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
