Команда дослідників під керівництвом Дженніфер Глас, професора соціології Техаського університету, вивчала рівень дефіциту батьківського щастя та рівень свободи, який мали батьки в різних країнах.

Науковці поставили батькам питання: чи можуть вони дозволити собі доглядати за дитиною? Чи є можливість узяти лікарняний для догляду за хворою дитиною? Чи є оплачувана відпустка? Інакше кажучи, чи забезпечені батьки інструментами та свободами, які допомагають їм поєднувати роботу і сім’ю?

Виявилося, що дефіцит щастя можна пояснити відмінностями в сімейній політиці. У країнах із найкращими соцпакетами негативні сторони батьківства були ліквідовані. Утім, здається, найщасливіших батьків можна знайти в Португалії.

У Португалії бабусі й дідусі суттєво підтримують батьків і відіграють важливу роль у вихованні онуків (згідно з дослідженням 2005 року – ред.).

Читайте також: «Ікудзі»: виховання по-японськи. Як виховує дітей найчемніша нація?

Переважна більшість пар, 72%, заявила, що дідусі й бабусі є їхніми основними помічниками у вихованні дітей, виконанні домашніх завдань та позашкільній роботі.
Коли шість дорослих замість двох беруть активну участь і розподіляють відповідальність за супровід дітей до школи, нагляд за виконанням домашніх завдань, приготування їжі, заняттям дітей у спортивних та інших клубах, батьки мають більше свободи та вільного часу — і, як виявляється, вищий рівень щастя.

Уривок з книги “Маленька книга ЛЮКЕ. Секрети найщасливіших людей світу”, Мік Вікінг.

Таким чином, автор стверджує: вільний час та гарні стосунки з родичами роблять щасливішими й батьків (які мають вільний час на себе та час побути удвох) і дідусів та бабусь (які почуваються потрібними, а не самотніми).

Звісно, мати дідуся й бабусю, і гарні стосунки з ними — це великий успіх. Але якщо цього немає, автор на прикладі Данії радить підтримувати гарні стосунки з нерідними “бонусними” бабусями й дідусями, які живуть поблизу і можуть бути хорошими старшими помічниками у догляді за дитиною час від часу, та відчувати свою потрібність і залученість у життя спільноти.

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів