Я взагалі думала, якщо сильно любиш, то це тільки на користь дитині. Але… Це зовсім не так, завжди повинні бути межі.

Що ж таке гіперопіка?

Гіперопіка або гіперпротекція – один зі стилів виховання. Основною ознакою є надмірне піклування батьків про своє чадо, бажання вберегти його від усіх мислимих та немислимих небезпек, максимально полегшити життя. Звісно, хвилюватися за долю дитини природно, намагатися допомогти – теж.

Батьківська турбота і прагнення забезпечити своїй дитині ідеальні умови – це чудово. У віці до трьох років це по-особливому важливо. Але коли з тебе здмухують пил усе життя, така батьківська допомога може обернутися на ведмежу послугу.

У дітей, яких батьки аж занадто опікають, виникають проблеми з незалежністю та самостійністю. Вони відчувають труднощі в спілкуванні з людьми у випадках, коли потрібно діяти в команді, думати про інших, шукати компроміси, брати на себе відповідальність. Це відчутно навіть у спілкуванні з однокурсниками або співмешканцями в гуртожитку.

Читайте також: Турбота чи гіперопіка? Скільки уваги потрібно дітям насправді

Проблеми, які можуть виникнути в дітей через гіперопіку:

  • Не самостійність,
  • дитина – вигнанець в оточенні,
  • замкненість,
  • злоба,
  • жорстокість.

Що робити, щоб цього не допустити?

  • Не виконуйте за дитину її роботу! Якщо в дитини щось не виходить показуйте своїм прикладом, вчіть!
  • Не робіть дитину центром Всесвіту. Дайте зрозуміти, що якщо ви сказали “ні”, то це означає “ні”, а не “ні, але добре бери тільки не кричи”.
  • Не навішуйте на дитину ярлики. “Ти лінивий, ти шкідливий, ти не самостійний”, не робіть так ні в якому разі.
  • Не приймайте на свій рахунок, якщо дитина не згодна з вами або робить щось не так, як ви.
  • Якщо ви будете нав’язувати свою позицію дитині, вона не навчиться чути свій внутрішній голос і не сформує свої власні переконання.
  • Якщо вона думає не так, як ви – не сперечайтеся, а краще дозвольте їй висловити свою точку.
  • Не уникайте власних життєвих рішень, займаючись життям дитини. Вбачайте в дитині як сильні сторони, так і слабкі. Це нормально.

Моя дитина
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів