Якщо чесно, то я не заздрю сучасним батькам. Вони знаходяться в найскладнішому становищі за кілька століть чи навіть тисячоліть.
Втрачені орієнтири сімейної спадковості. Раніше батьки чітко знали, що робити в плані виховання дітей і як з ними поводитися. Зараз їм страшно стати причиною дитячих травм своїх дітей, про яких сурмить інтернет. Інформація часом дуже суперечлива. І, зрозуміло, батьки хочуть виховувати дітей якнайкраще. Але як це правильно зробити?!
Думаю, що батькам допоможе визначитися з тим хороші або погані вони батьки, орієнтир на себе, на свої відчуття, свої цінності, потреби та бажання.
Отже, дорогі батьки, задайте собі питання
- Чи достатньо я приділяю собі час або «батьківство» для мене це основна життєва позиція?
- Ви задоволені своїм життям зараз? Ви щасливі? Чи є у вас життя поза сім’єю (друзі, хобі, навчання)?
- Ви хочете щось змінити у своєму житті? Якщо так, що ви для цього робите? Чи вважаєте ви, що успіхи / невдачі дитини – це ваші успіхи / невдачі?
- Які світлі, радісні спогади про ваше дитинство ви зберегли?
- Які спогади про дитинство ви хочете залишити своїм дітям? Що ви робите для цього?
- Наскільки ваше спілкування з дитиною зациклено на її проблемах? А чи є щось ще крім цього?
- Як ви спілкуєтеся з дитиною? Хотіли б щось змінити в цьому напрямку?
- Чи є у вас час розслабитися, нічого не робити, поклеїти дурня?
- Чи є у дитини час побути в спокої, у своєму світі без вашого втручання?
- Чи є неї власний простір, куди немає доступу нікому?
- Чи є у вас час / можливість / бажання «потусуватися» зі своєю дитиною, повалятися на дивані, помріяти, поговорити про майбутні подорожі? Або ваше спілкування зводиться тільки до ділових питань, що стосуються його поведінки, оцінок в школі, вступу до ВНЗ?
Ще запитайте себе:
- Вам весело з вашою дитиною, ви із задоволенням граєте / гуляєте / спілкуєтеся з нею або ви вважаєте за краще займатися своїми справами та влаштовуєте ваше з дитиною спільне перебування так, щоб дитина вам не заважала розмовляти телефоном, писати повідомлення, дивитися серіал?
- Як ви приймаєте рішення? Чим керуєтеся при цьому?
- Чи є у вашої дитини право вибору?
- Як вона вчиться приймати рішення / вибирати, наскільки вміє це робити?
- Ви хочете, щоб ваша дитина була впевненою в собі, спиралася на свої сильні сторони або щоб вона керувалася при прийнятті рішень вказівками / думками вашими / інших людей?
- Чи маєте ви право помилятися?
- Як ви ставитеся до своїх недосконалостей, ви визнаєте свої слабкі сторони? Чи має право ваша дитина помилятися і не відчувати при цьому втрату своєї значущості для вас?
- Повинна / чи може дитина бачити ваші слабкі сторони або ви хочете бути в її очах завжди правим, сильним, розумним?
Поміркуйте:
- Наскільки добре ви знайомі з собою?
- Що ви робите, щоб зробити собі приємність / уникнути неприємних ситуацій?
- Як добре ви знаєте свою дитину? Ви знаєте що вона любить, чим цікавиться, що прагне досягти? Ви цікавитеся її настроєм, успіхами, невдачами?
- Вам весело разом? Ви граєте з нею в футбол, настільні ігри, танцюєте, читаєте?
- Ви знаєте всіх її друзів по іменах / характерам / захопленням? Як ви до них ставитеся?
- Як ви вибираєте собі друзів? Хто має право вказувати вам з ким дружити, а з ким ні? Чи були випадки, коли ви вказували дитині на її неправильний вибір друга? Чи є у неї право дружити з тими, хто їй подобається, а не вам?
- Як ви підтримуєте дитини в її невдачах / перемогах? Як підтримуєте її бажання змінити хобі, зробити нову зачіску?
Читайте також: Нас дратує в дітях саме те, чого ми собі не дозволяємо
Що вам більше подобається – накази чи питання?
- Що частіше звучить, наприклад, «прибери свою кімнату» або «коли тобі буде зручніше навести порядок у своїй кімнаті – до або після прогулянки / обіду / виконання домашнього завдання?»
- Ви хороший приклад для наслідування?
- Чи видно в вашій поведінці цінності, які ви хочете прищепити своїй дитині?Наприклад, ви хочете, щоб ваша дитина шанобливо ставилася до інших людей. Наскільки добре ви відзиваєтеся про інших людей, як ви їх оцінюєте, як з ними розмовляєте?
- Якщо, наприклад, ви хочете, щоб ваша дитина була чесною, то наскільки ви самі чесні з дитиною і з іншими людьми?
- Як дитина сприймає вас? З вами їй безпечно, комфортно, цікаво? Або ви відсутній, дратівливий, батько, який ігнорує? Як би ви хотіли, щоб дитина описала вас? Ви дієте відповідно до цього опису?
Мені здається, що ці питання і ваші відповіді на них допоможуть подивитися на взаємини з вашою дитиною по-іншому. Можливо, щось додати в стосунки, щось прибрати з них. У будь-якому випадку, допоможуть задуматися про важливість вашої життєвої позиції в житті вашої дитини.
Немає ідеальних батьків, немає ідеальної моделі виховання.
Важливо наскільки ми, батьки готові
- бути чесними з собою в питаннях виховання своїх дітей,
- ділитися з ними своїми цінностями,
- бачити в дитині результати свого виховання,
- визнавати та виправляти свої помилки,
- не судити строго ні себе, ні інших.
Щасливого вам батьківства і взаєморозуміння вашій родині!
Моя дитина
За матеріалами
