У сина в початковій школі в мові почали проскакували матюки. Стало зрозуміло: він звикає саме до такого вираження думок, всупереч тому, що у нас в родині такі слова не вимовлялись.
Всі складні питання завжди вирішувалися за столом переговорів. Ми просто домовилися, що вдома не вживаємо матюки. Здавалося б, що це нечесна гра і дитина привчається брехати, вдаючи, що вдома він старанний хлопчик, а на вулиці його розмова стає іншою.
Ні, це не так.
Сина ніколи не можна було назвати слухняним хлопчиком, прикидатися він не вмів з самого дитинства. Підібравши потрібні слова й аргументи, ми домовилися про нове правило, яке прижилося. Згодом син перестав матюкатися не тільки вдома, але і в розмові з друзями цей стиль висловлювання не застосовувався.
Здавалося б, він міг удавати та бути пристойним?
У дітей гарне чуття і вони на інтуїтивному рівні розуміють переваги бути кращими, ніж просто здаватися. Посудіть самі, коли у людини є дві спільноти людей, де вона повинна розмовляти по-різному, яка її ступінь контролю обмірковування і вираження своїх думок — краща або гірша? Звичайно, краща. Потрібно бути точним. Дитина вчиться володіти собою, думками, емоціями (енергією, усвідомленістю, своєю твариною початком). Це чудова практика вміння говорити по-різному. Це чудовий привід надати вибір своїй дитині самій визначитися, як вона буде розмовляти з людьми та світом.
Ця практика володіння собою принесе користь дитині, що підростає в майбутньому.
У моєму випадку у сина мат зовсім пішов з використання. Вибір сином був зроблений на користь вихованого спілкування. Це пройшло якось гладко. Навіть іноді сумнівалася, що це так.
Читайте також: Сам на сам з драконами: яким бачать світ дорослих — підлітки
Коли пройшов підлітковий вік питала сина, чи часто вони матюкаються. Він дивувався і казав: “Ти ж чуєш, як я розмовляю телефоном. Я що лаюся? Ні. Так всюди. А навіщо інакше, коли я і так можу сказати.”
Свобода вибору і контроль зробили свою справу.
Сумніваєтеся, що у вас з дитиною вийде хороша розмова про правила спілкування вдома? Тоді, ось ще один аргумент для вашої дитини. На мій погляд, він дуже хороший. Нещодавно Світлана М. розповіла, коли її середній син, раптом, вимовляє “не ті слова”, вона йому нагадує: “Не забувай, погані слова відлякують ангелів”. Для хлопчаків 3-го класу це серйозний аргумент. У цьому віці діти ангелам довіряють більше, ніж дідові Морозу. Таку довіру можливо пронести через все життя …
Пам’ятайте, важливо не просто щось забороняти дитині. Важливо, щоб дитина бачила сенс (вигоду, користь) в обмеженні.
Спробуйте, у вас вийде. Хороші відносини з дітьми складаються з дрібниць. Кожна дрібниця важлива. Не упускайте можливість зміцнити відносини зі своїми дітьми.
Діти поважають не тільки силу. Будьте мудрі. Від вас залежить, що вони будуть передавати далі своїм нащадкам, своїм дітям.
Автор: Олена Романова
