Кілька років я час від часу спілкуюся в інтернеті на теми, пов’язані з доглядом та вихованням дітей. Я помітила, що часто самопочуття батьків залежить не лише від обставин і складностей, з якими вони стикаються. Суттєво впливає на самооцінку і настрій, точка зору, з якої батьки планують і оцінюють свої дії. Чи вони фіксують увагу на своїх рішеннях чи на обставинах.

Всім нам доводиться підлаштовуватися під потреби дітей, реагувати на якісь раптові зміни й від чогось важливого для себе відмовлятися (сну, відпочинку, спілкування, підставити своє). І якщо ці рішення і відмови сприймати як безвихідь і єдиний можливий варіант, то почуваєш себе жертвою обставин, яка пливе за течією та у відчаї чекає, куди занесе.

Наприклад в мене були такі думки:

  • Біля нас нема нормального садка і мені нема куди пристроїти дитину.
  • Я не можу лишати дитину більше ніж на 2 години, бо доводиться налагоджувати грудне вигодовування.
  • Я була така знервована і виснажена, що не змогла повести дітей на прогулянку.
  • Дитина весь час на руках і я не можу нормально прибрати.
  • Я не можу затриматися в гостях, бо мушу вкласти дитину спати.

Здається, це єдиний можливий варіант розвитку подій і я все це вимушена терпіти? Життя ніколи не буде радісним, я нічого не вирішую і лише обслуговую дитину. Але якщо замислитись, ці дії та рішення результат моїх переконань. Тут можна вдягнути “біле пальто”* навиворіт і відчути себе хорошою, правильною, турботливою мамою на фоні уявної себе (а не інших батьків, як це буває з білим пальто).

Читайте також: Рекомендації втомленим мамам

  1. Я вирішила не віддавати дитину в садок з поганими умовами й сварливими недоброзичливими виховательками, і шукаю кращий варіант, а поки справляюся сама.
  2. Мені важливо зберегти ГВ, і оскільки в мене є з цим певні проблеми, я вирішила не пропускати й не заміняти годування, тому поки що не лишаю дитину надовго.
  3. Я відчула, що втомлена, роздратована і неуважна, тому вирішила залишитися вдома, так безпечніше, ніж на вулиці, мені важливо відновити сили.
  4. Мені близькі ідеї природнього батьківства і теорії прив’язаності, тому вирішила носити дитину на руках, поки маленька і це важливіше ніж прибирання.
  5. Я вирішила не порушувати режим дитини, мені важливо вчасно її вкласти спати, тому повернуся з гостей раніше.

І от я — вже відповідальна доросла людина, яка діє згідно зі своїми рішеннями та переконаннями (може їх міняти та переглядати з часом) і контролює своє життя.

* Принцип «Біле пальто» – бути бездоганним, досконалим у всьому або в окремих питаннях і зверхньо ставиться до недосконалості. Фактично, людина, яка “одягає біле пальто” – знецінює почуття, досвід та вибір інших людей і вважає правою тільки себе. Але так само можна знецінювати й власні почуття, досвід та вибір. (примітка автора)

Якщо вам є що сказати про батьківство, гуманне виховання, стосунки у родині, взаємоповагу та взаєморозуміння, про все, що болить і обурює, про все, що мотивує та надихає… Пишіть нам в коментарях.

Текст: Віра Лінко

Моя дитина 
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів